5 серпня закінчився прийом документів від абітурієнтів, які виявили бажання стати студентами. Тож у навчальних закладів відповідальний етап - зарахування вступників. Вже можна підбивати й певні підсумки, що й зробили на прес-конференції в Міністерстві освіти і науки України міністр Дмитро Табачник, президент Спілки ректорів ВНЗ України, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський і директор департаменту вищої освіти МОН Ярослав Болюбаш.
Журнал «Сучасна освіта» №9(71) 2010 5 серпня закінчився прийом документів від абітурієнтів, які виявили бажання стати студентами. Тож у навчальних закладів відповідальний етап - зарахування вступників. Вже можна підбивати й певні підсумки, що й зробили на прес-конференції в Міністерстві освіти і науки України міністр Дмитро Табачник, президент Спілки ректорів ВНЗ України, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський і директор департаменту вищої освіти МОН Ярослав Болюбаш.
По-перше, за інформацією системи “Конкурс”, дані якої загалом збігаються з результатами оперативного моніторингу, який проводило МОН у найбільш престижних університетах, до ВНЗ лише ІІІ - IV рівнів акредитації цього року було подано 1104000 заяв. Тож зрозуміло, чому були великі черги у перші дні подання заяв і документів. Кількість відвідувачів в університетах була від 3 до 5 мільйонів (це абітурієнти, їхні батьки і родичі). По-друге, встановлення обмежень щодо п’яти ВНЗ і трьох напрямів фактично відповідає минулорічним показникам, хоча варто зазначити, що керівники найбільш авторитетних університетів схильні до пропозицій щодо ще більших обмежень, наприклад, подачі документів до трьох ВНЗ на три спеціальності.
Які навчальні заклади користуються популярністю серед абітурієнтів? За кількістю заяв цього року рекордсмен Національний авіаційний університет - 31 тисяча поданих заяв, що складає майже 17 осіб на одне місце державного замовлення. На другому місці - Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” - майже 25,5 тисячі заяв, що складає близько шести абітурієнтів на місце, на третьому - Львівський національний університет імені Івана Франка - 23777 заяв (11 осіб на місце), четверте місце займає Київський національний університет імені Тараса Шевченка - 22,5 тисячі заяв (майже 9 осіб на одне місце державного замовлення). На п’ятій позиції - Донецький національний технічний університет - 21 тисяча заяв (10,9 особи на місце). На шостому місці Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара - трохи більше 19 тисяч заяв, що складає 10,3 претендента на кожне місце держзамовлення. Далі знаходиться Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана - 17200 заяв (13,5 претендентів на місце). Дуже високий конкурс в Національній металургійній академії (м. Дніпропетровськ) - майже 16 тисяч заяв (18 осіб на місце держзамовлення). До Запорізького національного технічного університету було подано 13250 заяв (14 претендентів на місце). В Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника 13200 заяв і понад 15 претендентів на одне місце.
- Університети є двох типів: одні справжні, інші “справжні” в лапках, - сказав Дмитро Табачник. - 25 університетів України одержали більше 10 тисяч поданих заяв. 45 університетів - від 5 до 10 тисяч. 53 університети - від 3 до 5 тисяч. 35 навчальних закладів отримали від 500 до 1 тисячі заяв. 64 навчальні заклади - від 200 до 500 заяв, 60 ВНЗ від 100 до 200 заяв, 70 закладів від 0 до 100. І 45 взагалі не отримали! Це свідчить про те, що назріла оптимізація мережі ВНЗ. Ані бюджет, ані суспільство не готові тягнути на своєму горбі таку кількість навчальних закладів.
Про конкурсну ситуацію Загалом середньоарифметичний конкурс заяв на місця державного замовлення на бакалавра складає майже 8,5 претендента на місце. Стосовно конкурсу на ліцензований обсяг (а такого майже 800 тисяч місць), то він становить близько 1,4 особи на місце. Стосовно конкурсу на окремі напрями. Традиційно залишаються надпопулярними міжнародні відносини, економіка, право, менеджмент, комп’ютерні спеціальності, менеджмент і медицина. Дуже сильно зріс конкурс на будівельні спеціальності і на архітектуру та дизайн. З’явився чималий інтерес до аграрних спеціальностей. Загальний конкурс на них становить близько шести заяв в університетах і три заяви у коледжах і технікумах. Високий конкурс у медичних закладах - майже десять заяв на одне місце.
- Водночас хвилює і турбує, що не зростає, а подекуди й зменшується кількість заяв на такі спеціальності, як фізика і математика, - розповідає міністр. - Думаю, що причина тут полягає в завищенні обсягу держзамовлення, на що ми традиційно пішли. Таким чином ми хочемо заохотити абітурієнтів для вступу на природничо-технічні спеціальності. А університетам необхідно приступити до профорієнтаційної роботи. Кілька слів про вступну кампанію в коледжах і технікумах. Цього року частка прийому на економічні спеціальності знизилась за рахунок збільшення частки прийому на будівельні та комп’ютерні спеціальності. Також відбулося велике зростання попиту на спеціальності в галузі побутового обслуговування населення, туризму, готельного і ресторанного бізнесу, декоративно-образотворчого мистецтва тощо. До речі, цього року випускників 9-х класів на 221 тисячу більше, ніж було минулого року.
А що з держзамовленням? Державне замовлення цього року збільшилось. Це важливо в контексті кризи і зменшення кількості випускників 11 класів. Держзамовлення на молодших спеціалістів збільшилось у порівнянні з минулим роком майже на чверть і цьогоріч складало 83,5 тисячі місць. На бакалаврів держзамовлення зросло на два відсотки і складає трохи більше 132 тисяч місць.
Як уникнути черг у приймальних комісіях в майбутньому? Як відомо, цьогоріч абітурієнти й їхні батьки потерпали у величезних чергах, які вишикувались біля приймальних комісій. А в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка вступна кампанія відбулась досить організовано. Поділися досвідом ми попросили ректора Леоніда Губерського.
- В перші дні прийому документів було дуже багато скарг на те, що в навчальних закладах були черги, - розповідає Леонід Васильович. - Як нам вдалося цього уникнути? Ми спрогнозували таку ситуацію - черги є щороку. Важко подолати людську психологію, переконати людей, а особливо батьків, не поспішати. Але сформувалася така думка: якщо раніше подати документи, буде більше шансів на зарахування. По-перше, ми розмістили приймальні комісії інститутів і факультетів у семи корпусах. А наступного року взагалі прийматимемо документи там, де розташований інститут чи факультет. По-друге, в корпусах ми по максимуму виділили приміщення для прийому документів, особливо там, де було подано багато заяв (2,5 тисячі): юридичний, економічний факультети. Там приймальні комісії займали по десять кімнат. Тому пропускна можливість була такою потужною. А всього у вступній кампанії було задіяно близько 900 людей.
Умови прийому-2011 Вже наприкінці серпня нові правила будуть оприлюднені для громадського обговорення. Отже, з наступного року планують запровадження системи електронного прийому документів. Конкурсну оцінку абітурієнта планують рахувати як суму балів сертифікатів ЗНО, середнього балу документа про повну загальну середню освіту та профорієнтаційного випробування, яке проводиться вищим навчальним закладом. Буде скорочено кількість ВНЗ до яких буде можливість подавати документи (принаймні до трьох). Лунають і пропозиції встановити мінімальний бал сертифіката ЗНО для вступників до вищих навчальних закладів ІІІ - ІV рівнів акредитації не менше 140 балів. Крім цього, можуть підвищити мінімальний і бал шкільного атестата, з яким абітурієнт може претендувати на вступ. Підготував Дмитро Шулікін Оформите подписку на журнал "Сучасна освіта". Только так Вы не пропустите ни одного материала. Возможно, самого важного для Вас.
|