|
Журнал «Сучасна освіта» №5(68) 2010 Як відомо, умови прийому до вищих навчальних закладів цього року суттєво змінено, причому за декілька місяців до вступної кампанії. Значною мірою це пов’язано і зі зміною керівництва вітчизняної освіти. На щорічній виставці “Освіта та кар’єра - Абітурієнт 2010" планами Міністерства освіти і науки України щодо вищої і середньої школи поділився голова відомства, міністр освіти і науки Дмитро ТАБАЧНИК.
Отже, прийом до ВНЗ цього року відбуватиметься за новими правилами. Новий міністр заявляє, що суттєве підвищення ролі шкільного атестату (зокрема абітурієнт зможе розраховувати на 200 балів при вступі) має на меті відновити повагу до педагогів середньої школи. І справді, можливо, це і слушний крок. Причому непогано було б, щоб повагу до вчителя відчули і парламентарі при прийнятті держбюджету - 2010. Не боїться міністерство і масового завищення оцінок в атестатах наприкінці навчального року: “Ми впевнені, класні журнали переписуватись не будуть, це фізично неможливо”.
Ще одне нововведення - мовою зовнішнього тестування буде мова навчання в школі. Це крок назустріч національним меншинам. Тести вже перекладені, і випускники шкіл з російською, угорською, польською, молдовською, румунською, кримськотатарською мовами навчання за бажанням їх отримають. Звичайно, крім тестів з української мови і літератури.
Цього року також можна вступати за сертифікатами УЦОЯО, виданими в 2008-2010 роках. Але той, хто захоче підвищити свій бал, може добровільно складати тести цього року. Знято і обмеження найнижчого балу атестату. Якщо абітурієнт з профільного предмета набрав на ЗНО 170 балів, то він зможе претендувати на вступ, навіть якщо бал за тест з української мови і літератури нижче, як 124 бали. Нововведення важко трактувати однозначно. І тут, на мою думку, доречно поставити запитання ВНЗ, якого студента вони хочуть бачити в себе і з яким рівнем знань.
Цього року тим, хто закінчував середні навчальні заклади до 2007 року, дозволено вступати на заочну і вечірню форму навчання за іспитами у ВНЗ.
Дмитро Табачник висвітлив і певні аспекти формування державного замовлення:
- Щороку в світі виникає близько 500 нових професій, а близько 500 зникає. Щодо конкретних цифр, то держзамовлення збережеться на рівні минулого року. Трохи буде збільшено державне замовлення щодо підготовки молодших спеціалістів. Також буде збільшено обсяги підготовки магістрів. Вважаю, що магістратура повинна займати достатньо важливе місце, не можна штучно обмежувати її якимись відсотками.
Дискусії щодо доцільності 12-річної школи точаться в суспільстві вже досить давно. Противники чинної системи вважали, що нова влада механічно повернеться до 10-річки, проте тут не все так просто.
- Зараз ми працюємо над тим, щоб порівняти всі “за” і “проти”, - повідомив міністр. - Ми маємо готувати конкурентоспроможних молодих людей, які зможуть здобувати вищу освіту не лише в Україні, а й у Європі. На сьогоднішній день практично в усіх європейських країнах термін навчання в середній школі складає від 12 до 13 тисяч годин. Менше тільки в країнах так званого “третього світу”, де досить відстала освіта і наука. Виходячи з європейських традицій і досвіду, варто вести мову про те, щоб дитина мала змогу повноцінно навчатись хоча б 12 тисяч годин. Є два шляхи вирішення проблеми: перший - зберегти дванадцятирічку, другий - зробити одинадцятирічну школу з обов’язковим роком перебування в дошкільній установі. Думаю, що з урахуванням вимог громадськості ми зможемо визначитись до кінця року і запропонувати суспільству цей великий проект.
Наступними роками нелегкі часи очікують на вітчизняну вищу школу. Як підкреслив Дмитро Табачник, це пов’язано з нескінченним педагогічним романтизмом ректорів, коли замість розвитку університетів вони надмірно захоплювались збільшенням кількості студентів ліцензованого обсягу підготовки. Виникає цікава ситуація - загальноосвітні заклади закінчують 380 тисяч дітей. А у ВНЗ передбачено майже 800 тисяч місць! Тобто на кожного абітурієнта припадає 2,5 студентського місця. Це свідчить про те, що незабаром в університетах буде великий недобір. Як наслідок, будуть закриватись не лише окремі напрями підготовки, а й цілі кафедри і факультети, чимало ВНЗ просто не виживуть. Цю ситуацію в МОН коментують так:
- Сьогодні в Україні кількість ВНЗ на 45 мільйонів населення більша, ніж на 226 мільйонів населення ФРН, Великої Британії, Італії і Бельгії разом. Ми будемо вітати об’єднання окремих університетів у потужні регіональні. При цьому будемо враховувати пропозиції місцевих органів влади, а також вимоги ринку праці.
Підготував Дмитро Шулікін
Оформите подписку на журнал "Сучасна освіта". Только так Вы не пропустите ни одного материала. Возможно, самого важного для Вас.
|
Главная 
