Журнал «Сучасна освіта» №3(66) 2010

Коли киянка Тетяна Даршина готувалася до вступу до Карлового університету, то зіткнулася з несподіваними для неї ускладненнями. У відповідальної, уважної до деталей і педантичної дівчини не виникло проблем з оформленням необхідних документів та довідок, але коли постала необхідність написати мотиваційний лист (або есе, як його ще називають), вона розгубилася. Як виокремити себе серед інших кандидатів? Як сподобатись приймальній комісії? На чому наголосити, а про що краще промовчати? Рік потому вона ділиться своїми “знахідками”.
Творчий підхід та оригінальність
Обов’язковою умовою вступу до більшості європейських та американських вищих навчальних закладів є написання мотиваційного листа. Йдеться про документ, що англійською зветься Personal Statement, німецькою - Das Motivationsschreiben, французькою - Lettre de motivation. Це невелика розповідь про себе і свої життєві цілі, що чимось віддалено нагадує шкільний твір і аргументовано пояснює бажання людини вчитися саме у цьому університеті. Причому, чим простіше й дохідливіше абітурієнт викладе свої думки, тим більше у нього шансів стати студентом. Адже, за словами Тетяни, навіть прискіпливим професорам та викладачам  приємно серед сотень офіціозних листів знайти хоча б один оригінальніший, в чомусь наївний та смішний. Отже, перед тим як братися до роботи над листом, для початку просто подумайте над такими питаннями: “чого я хочу у професійному аспекті?”, “чому мій вибір прийшовся на цей ВНЗ?”, “які у мене плани на майбутнє?”. Намагайтесь висловлювати свої думки не стандартними фразами, а так, як би ви розповідали це кращому другу - просто й зрозуміло, але переконливо і пристрасно. Потім починайте писати. Не варто зациклюватись відразу на заголовку або вступі - це легше зробити, коли основна частина вже готова. Просто “розмовляйте” на папері, ви маєте розповісти про те, чого ви бажаєте досягти у житті та кар’єрі і чому ви прийняли рішення здобувати освіту за кордоном. Ви маєте переконати комісію, що тільки у цьому університеті зможете не тільки втілити свої мрії, але й принести якусь користь суспільству. Коли хоча б половина буде написана, її можна буде редагувати, додавати якісь деталі. Але не перегинайте палицю: пам’ятайте, що лист не повинен бути надто довгим, максимум 2 сторінки формату А4.

Чесність - запорука успіху
 Мотиваційний лист - ваша візитівка, за якою про вас складатимуть враження. Тому намагайтеся бути якомога правдивим та щирим. Не варто приписувати собі неіснуючих якостей. Краще постарайтеся перетворити ваші недоліки у достоїнства. Важливо не просто сказати, що вас цікавить навчання на конкретному факультеті - це і так говорять 100% потенційних студентів. Треба переконати (причому, лише кількома фразами!), що ви мрієте потрапити саме на це відділення. Шукайте будь-які причини, а краще декілька, які б просто “вимушували” вас вступати саме сюди.
До речі, незайвою буде й прив’язка до рідної країни: в есе укажіть, як би ви могли реалізуватись після закінчення ВНЗ на батьківщині. Можливо, це буде робота за домовленістю - коли протягом трьох-п’яти років випускник зобов’язаний відпрацювати за фахом чи просто “на благо суспільства”. Головне, щоб ви вказали, що збираєтесь повернутися у рідні краї.
Для магістерських програм дуже важливим є вказівка на досвід роботи за фахом. Найкраще враження, як правило, справляє стаж у державних структурах чи дуже відомих приватних закладах. А ось маленькі конторки на кшталт “Іванов і К” не кажуть нічогісінько.

Корисні поради
Теперішні студенти іноземних альма-матер, які вже пройшли через це випробування, радять дізнатись якомога більше про бажаний університет: чим відомий, які у нього “фішки” - можливо, щорічними виставками живопису чи величезною бібліотекою. Робіть акцент на тому, як це може допомогти вам у навчанні. Не виключено, що хтось з викладачів скаже: “От бачиш, я завжди знав, що про мою колекцію метеликів знають навіть у Гондурасі! І цей хлопець висловив кілька цікавих гіпотез щодо одного з видів. Я б з радістю прийняв його на навчання!”
Додайте до есе творчу частину (навіть якщо ВНЗ цього не вимагає) - наприклад, майбутнім фотографам стануть в нагоді їхні кращі фотороботи, журналістам - надруковані статті або поки що невидані твори, архітекторам - проекти, нехай навіть не реалізовані. Людська природа така, що навіть мимоволі ми звертаємо увагу на усе візуальне, або на те, що можна помацати руками, спробувати, тому такий додаток може відіграти свою позитивну роль. Наприклад, у ситуації, коли залишилось тільки одне місце на факультеті, пріоритет скоріш за все віддадуть тому абітурієнту, котрий вже показав якісь свої напрацювання, а не просто “голі” слова.
І наостанок: перед тим, як відсилати свого листа, прочитайте його ще раз та подумайте: чи не здасться він нудним приймальній комісії, яка за день пропускає крізь себе не менше сотні таких самих “одкровень”?.. Якщо нуднувато, краще переписати, поки є час.